Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів



Серед нестримних вод розбурханих морів



Безпечно ловить птиць, величних альбатросів,



Що люблять пролітать слідами кораблів.







На палубу несуть ясних висот владику.



І сумно тягне він приборкане крило,



Що втратило свою колишню міць велику,



Мов серед буйних вод поламане весло.







Мандрівник зборканий знесилено ступає!



Плавець повітряний незграбний і смішний!



Той тютюновий дим у дзьоб йому пускає,



А цей, дратуючи, кульгає, мов кривий.







Поет подібний теж до владаря блакиті,



Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.



Але, мову тюрмі, в юрбі несамовитій



Він крила велетня волочить по землі.







Переклад М. Терещенка