Драч Іван Федорович Жінки і лелеки

Розміщено Шкільні твори в 12 февраля 2015

Жінки інакші в серпні. Всім інакші.

І дим в очах вже туманець — не чад.

Звіваються слова, як дим, мізерні наші.

Пізнай себе в очах — в безжальності свічад.

Лежать вони в пісках. На хвилях. Поролонах.

Пругкі і юні. Вицвілі й старі.

І тулять білий світ в безтямності до лона,

І кожен погляд губиться в зорі.

Щось літом сталось. Щось і не світилось.

Хтось був. Когось нема. Серпанок серпня є.

Вже серпик місяця зжинає те світило,

Що їм в жагучі чоловічки б’є.

Ще й ці лелеки дивноперим шумом

В летючім танці затопили пляж —

У небесах вони зависли ніжним сумом —

Прощальний і зачаєний віраж.

Лелеки над жінками. Незвичайні

Лелечать кола. Губ гірка зола.

А чом у тебе очі, чом такі зачаєні,

Ти ж не лежиш — летиш, я чую шум крила.

Ця дивна злагодженість і небес і долу —

Лелечих вогких крил, жіночих білих рук.

Куди ж тебе несе, таку золоточолу?

Усі жінки летять. І світ летить навкруг.

Там у пісках небес лежать собі лелеки,

А тут жінки летять у вирій всі як є,

І клекіт їх, жіночий дивний клекіт,

За серце дивним щемом дістає.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций