Карманський Петро Сильвестрович Моїм найближчим

Розміщено Шкільні твори в 6 февраля 2015

I

Піду від вас — піду світами,

Здвигну собі терем спокою,

Сповнюся чорними думками

І стану жити сам собою.

Піду від вас — возьму з собою

Гіркий доробок: рани й муки,

Зачиню двері за собою

І в струях сліз обмию руки.

Піду — охлялу душу зложу

В колисці вічної задуми

І на бліді уста положу

Печать несплаканої думи.

Як кипарис на тихім гробі,

Засну в незмірнім смутку й болю,

Закаменію у жалобі

І дам пекучим сльозам волю.

І хоч не раз в душі проснеться

Пекуча туга й жаль за світом,

То серце вже не відозветься

Приятельським до вас привітом. II

Відійду з-поміж вас, як мрія,

Що не присниться вже ніколи,

І ви потужите за мною

Та й призабудете поволи.

Великим смутком не покриє

Мій відхід ваших серць — я знаю,

Моє життя перекотилось,

Як води тихого ручаю.

Я був пригаслою звіздою,

Шо хоч ясніла — та не гріла,

Носив в душі ангельські співи,

Яких вона співать не вміла.

Я жив між вами — та не з вами:

Якась безодня нас ділила,

А хоч терпів від вас наругу,

То все душа до вас тужила.

Горів в мені огонь любові,

Та він не міг загріть нікого.

Працюйте, браття, не кидайте

Услід за мною слова злого.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций