Жук Ігор Теодорович Освідчення

Розміщено Шкільні твори в 26 января 2015

О як же Вам зізнатись в некоханні,

Як загасити блиск таких очей?

Належить моє серце іншій панні —

Та щось таки пече його, пече…

І, може, Ви на неї навіть схожа —

Та бути нею щось Вам не дає,

І от уже прозора огорожа

Вас ділить на “моє” і “не моє”.

О, як благають очі промовисті,

Безмовно кличуть лагідні вуста, —

А серце б’ється в стіни прямовисні,

І німота у ньому, німота,

І хочеться коханням називати

Хоч що-небудь, хоч подих на щоці…

І вже йому гніздечко звити з вати,

І не пустити більш на манівці.

Так хочеться спинитись хоч на чомусь —

Та скільки ж так летіти крізь життя!.

І все-таки летиш — бо гарячковість,

Сам бачиш, не доводить до пуття…

А Ваші очі ніжно-полум’яні! —

Де взяти сил, щоб той вогонь погас!.

Моє життя належить іншій панні…

Я вигадав її заради Вас.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций