Куліш Пантелеймон Олександрович Соловейко

Розміщено Шкільні твори в 18 января 2015

І

Його ніколи на полі не чути,

А сад щодня мов чарами сповняє.

Про те одно й живе, щоб бути

Утіхою душі, що споминає

Про тихий рай в тихі свої минути,

Як серце в любих мріях оддихає. ІІ

Легесенький, малесенький, боїться

Буйного вітру на широкім полі.

Нехай буяє з вітром інша птиця,

Ненаситна в своїм жаданню волі;

Він никне, мовкне, знітившись таїться,

Як серце кволе в нещасливій долі. ІІІ

Затихне вітер, сонечко засяє,

Солодким духом рози подихають…

Поетом він з гніздечка вилітає, —

Пісні хвалу їх пишну вихваляють.

Душа про давнє щастє споминає,

І райські мрії серденько сповняють.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций