Зеров Микола Костянтинович Той самий

Розміщено Шкільні твори в 8 января 2015

Жив чоловік на цих зелених горах,

На звозах кращого із давніх міст,

Писав і мислив, мав химерний хист

Його столітній оживляти порох.

Чому ж у масових письменських хорах

Затерся він, природжений соліст,

Як розійшовся той яскравий хвіст,

Що світиться по бистрих метеорах?

В природі стільки знаків і заміт:

Держить рисунок листу антрацит

І біла крейда мушлі відпечаток.

Чи ж людська споминка така слаба?

Чи то його, минулих днів остаток,

Пожерти мусила нова доба?

17.07.1931.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций