Перо Шарль Попелюшка, або Соболевий черевичок (скорочено)

Розміщено Шкільні твори в 2 января 2015

Цитата:



Один багатий удівець одружився вдруге з удовою, такою чванливою та гордовитою, якої, відколи світ світом, ніхто й не бачив.



Вона мала двох дочок, теж чванливих і гордовитих. А в чоловіка була своя дочка, надзвичайно добра та ніжна — уся в матір, найкращу жінку в світі…



Не встигли відсвяткувати весілля, як мачуха вже показала свою лиху вдачу. Вона зненавиділа пасербицю за її красу, бо поряд з нею її власні дочки здавалися ще огиднішими.



Отож мачуха й загадувала дівчині робити найбруднішу роботу в домі: мити посуд, прати одежу, прибирати кімнати.



Упоравшись з роботою, дівчина йшла в куток і сідала просто на попіл, натрушений біля каміна. Тому всі в домі звали її Чорногузкою. А менша сестра, не така лиха, як старша, прозвала її Попелюшкою.



Та навіть у лахмітті та попелі Попелюшка була куди гарніша за своїх сестер, хоч ті й ходили в пишних шатах.



Якось син короля, молодий і гожий принц, улаштував бал і запросив на нього всіх знатних людей королівства. Наші дві панночки теж дістали запрошення, бо їх мали за знатних осіб у тій країні.



А Попелюшці додалося роботи — прати й прасувати білизну для сестер, крохмалити їм комірці та манжети.



Аж ось щаслива мить настала. Сестри з матір’ю сіли в карету й поїхали на бал.



Попелюшка довго стояла під брамою й сумно дивилася їм услід.



Коли ж карета зникла з очей, дівчина сіла на ґанку й гірко заплакала.



Раптом з’явилася її хрещена мати — чарівниця. Побачивши, що дівчина вмивається сльозами, вона спитала:



— Що сталося?



— Я хотіла б… хотіла б… — сказала Попелюшка й заплакала так гірко, що не могла більше вимовити й слова.



— Ти хотіла б поїхати на бал, авжеж? — спитала чарівниця.



— Авжеж! — відповіла Попелюшка, схлипуючи. — Дуже, дуже хотіла б.



— Не плач, усе буде добре, — мовила чарівниця. — Якщо ти будеш слухняною дівчинкою, я зроблю так, що ти поїдеш туди.



Переказ:



Своєю чарівною паличкою чарівниця перетворила гарбуз на карету, шістьох мишей — на коней, щура — на кучера-вусаня, шістьох ящірок — на лакеїв у строкатих лівреях, а стару сукню — на розкішну, гаптовану сріблом і самоцвітами.



Цитата:



Ще дала чарівниця дівчині пару соболевих черевичків, таких гарненьких та ловких, що кращих не було ні в кого у світі.



Рада та весела, сіла Попелюшка в карету.



На прощання хрещена мати наказала їй над усе пам’ятати, що вона може бути на балу тільки до півночі, бо опівночі всі чари зникають: карета знову стане гарбузом, коні — мишами, лакеї — ящірками, кучер — щуром, а її розкішна сукня — старенькою дранкою.



Попелюшка пообіцяла, що так і зробить”.



Переказ:



Всі на балу були вражені чарівною незнайомкою.



Цитата:



А Попелюшка сіла біла своїх сестер, привітно розмовляла з ними й почастувала їх апельсинами та лимонами, якими пригостив її принц.



Вони дуже здивувалися з такої люб’язності, бо не впізнали Попелюшку і сприймали її як невідому принцесу.



Переказ:



Раптом Попелюшка почула, що годинник вибив без чверті дванадцяту. Вона ввічливо попрощалася з гостями і зникла так швидко, що ніхто не встиг її затримати.



Повернувшись додому, дівчина палко подякувала своїй хрещеній матері і сказала, що дуже хотіла б завтра знову поїхати на бал, бо принц запросив її.



Чарівниця погодилася.



На другий день сестри знову поїхали на бал, і Попелюшка теж, вбрана цього разу ще розкішніше.



Принц не відходив од неї ні на хвилину і раз у раз говорив їй ніжні слова.



Дівчині було так хороше, і вона так щиро веселилася, що геть забула про наказ хрещеної матері, їй здавалося — до півночі ще чекати й чекати, аж раптом годинник почав бити дванадцять.



Попелюшка схопилася з місця й побігла з легкістю лісової кізки.



Принц кинувся за нею, але марно.



На сходах Попелюшка загубила один зі своїх соболевих черевичків, і принц шанобливо підібрав його.



За кілька днів він звелів привселюдно, під звуки фанфар, оголосити, що одружиться з тією дівчиною, на яку прийдеться соболевий черевичок.



Нарешті принесли черевичок і Попелющиним сестрам.



Та що вони не робили, як не старалися — не взули черевичка, бо він не налазив на їхні ноги.



Цитата:



Тоді Попелюшка, яка одразу впізнала свій черевичок, сказала, сміючись:



— А дайте-но й мені поміряти — може, на мене налізе?



Сестри зареготали й почали глузувати з неї. Але принців посланець пильно глянув на Попелюшку, побачив, яка вона гарна і сказав:



— Так, хай і вона спробує — адже мені наказано міряти черевичок усім дівчатам.



І диво! — черевичок узувся так швидко та легко, ніби ніжка тільки того й чекала.



Сестри здивувалися, але коли. Попелюшка вийняла з кишені другий такий черевичок і наділа на другу ніжку, вони аж уклякли на місці.



Раптом з’явилася чарівниця, доторкнулася своєю паличкою до Попелюшчиного вбрання, і воно перетворилося на прегарну сукню ще розкішнішу, ніж та, у якій дівчина була на балу.



Сестри впізнали в Попелюшці ту красуню, що приїздила в королівський палац.



Вони кинулися їй до ніг і благали вибачити за те, що зле з нею поводились і кривдили її.



Попелюшка підвела сестер і сказала, що вибачає їм од щирого серця і просить наперед завжди її любити.



Потім Попелюшку повезли до палацу, і принц побачив, що вона ще краща, ніж раніше.



За кілька днів відгуляли весілля.



А Попелюшка, така ж добра, як і вродлива, узяла сестер у палац і незабаром оддала їх заміж за двох молодих вельмож”.







Коментар



У казці “Попелюшка, або Соболевий черевичок” піднімаються мотиви і проблеми, що є актуальними і для окремої людини, і для людства у всі часи, — незаслужені страждання, несправедливість, повага до працелюбства, високих моральних якостей (доброти, щирості, порядності, всепрощення).



Шарль Перро вирішив узути героїню в черевички з найкоштовнішого хутра у середньовічній Європі. А оскільки соболеве хутро і кришталь, скло збігалися у вимові тогочасної Франції, перекладачі переплутали слова і “примусили” Попелюшку танцювати не в рідкісних для них соболевих, а більш прийнятних кришталевих черевичках.





Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций