Вінграновський Микола Степанович «Я думаю, як і чиню…»

Розміщено Шкільні твори в 25 декабря 2014

Я думаю, як і чиню,

Але скажи, хіба це горе,

Якщо це горе неогорне

В своїй сльозі я розчиню?

Мій труд — не горе, не приречність.

Він шлях і щастя і біди.

Впадуть на груди поїзди,

І сядуть літаки на плечі,

І стане щастям все те горе!

Віддаленіє рій причин,

Відстелиться, як поле орне,

Засіяне хто знає чим —

Любов’ю вічною навічно.

Чи, може, груддям камінняч?

Не плач. Не плач. Відмовчуй, відчаю!

Т-с-с, не збуди наш сон… не плач.

1957.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций