Глібов Леонід Іванович Купець та Миші

Розміщено Шкільні твори в 21 ноября 2014

Один купець хороший дворик мав.

Щоб де було свій крам складати

Та всякую бакалію ховати,

Він у дворі комору збудував.

Купує мій купець, купує та складає;

Всього багато накупив,—

Усяк хазяїн добре знає,

Що іноді мишва проклята виробляє;

Купець се знав та й напустив

Десятка півтора котів.

Коти засіли за мішками;

Мишва притихла; все як слід,

Бо де не виглянь,— всюди кіт.

Гаразд управились з мишами,

Так друге лихо завелось:

Знайшовся злодій між котами;

Мишей не чуть, а краде хтось.

Дознавсь купець, що пахне не мишами,

Не розпитавсь та й став кричать:

«Е, треба ж їм гаразд всім прочуханки дать!»

Почувши се, коти не довго ждали,

Взяли та й повтікали.

Пронюхала мишва, що вже нема котів,

Та швидше до мішків —

І почала хазяйнувати,—

Не стільки їсти, як псувати.

Напорала мишва купцеві баришів,

Аж плаче він біля своїх мішків.

Дурний купець, та й годі!

А нащо ж всіх порозганяв,

Коли один злодюга крав?

Як не піймав, то й не кажи, що злодій.

1859.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций