Карманський Петро Сильвестрович «Вітай мені, тихе…»

Розміщено Шкільні твори в 15 ноября 2014

Вітай мені, тихе, задумане море!

Приходжу до тебе, як вірний до храму,

Коли важка дума його чоло оре

І дух безнадійно зсувається в яму.

Як птах до вирею, душа моя рвалась

До тебе з країни незмірної смути,

І в хвилях одчаю до мене сміялась

Твоя безконечна краса незбагнута.

Вітай мені, тиха колиско задуми!

Прийми мою тугу, як власну дитину.

В душі моїй квилять несплакані думи,

А серце банує, сумне до загину.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций