Агрохімії та грунтознавства

Розміщено Гуманітарні в 17 октября 2010

Кафедра агрохімії та ґрунтознавства започаткована у
1920 році. Першим її завідуючим до 1929 року був доцент В.Ф.Франстель, а
лаборантом – студент Е.Гейне, який загинув під час окупації міста
Білої Церкви німецькими військами в роки Великої Вітчизняної війни.

У 1930 р. в результаті кількох реорганізацій кафедра агрохімії та
ґрунтознавства була закрита і відновлена в 1934 р., коли відкрили
агрономічний факультет. Завідуючим кафедрою було призначено доцента
Л.І.Колошу, який пізніше захистив дисертацію доктора
сільськогосподарських наук і перейшов на роботу завідувача кафедри
агрохімії Української сільськогосподарської академії ( нині Університет
біоресурсів та природокористування).

На той час штат кафедри був невеликий. Крім завідуючого, до її складу
входили асистент А.І.Олексіюк та лаборант А.Г. Авраменко. На кафедрі
читався курс агрохімії та проводилися лабораторно-практичні заняття з
цієї ж дисципліни.

Лабораторні приміщення кафедри розташовувалися на першому поверсі
корпусу № 2 Інституту, який згорів у 1941 році і був відновлений після
війни. У складі кафедри знаходився вегетаційний будинок, який було
перевезено із Київського політехнічного інституту.

Науково-дослідна робота велася колективом кафедри в основному з
проблеми оптимізації живлення цукрових буряків і частково по вивченню
універсального застосування бактеріальних добрив.

Після визволення Білої Церкви від окупантів відновлюється діяльність
інституту та кафедри. Уже з жовтня 1944 року кафедра називається
кафедрою агрохімії та ґрунтознавства, а завідує нею доцент
В.С.Денисьєвський. Із 1944-1945 навчального року на кафедрі читалися
курси ґрунтознавства, фізколоїдної хімії та агрохімії. Агрохімію та
фізколоїдну хімію читав доцент В.С.Денисьєвський, ґрунтознавство –
доцент В.І.Самбуров, а лабораторно-практичні заняття вели асистенти
Д.І.Рябчук (з 1951 р. ? доцент), Г.Я.Семченко (з 1952 р. – доцент),
доцент С.Ф.Татарінов, лаборанти Г.Я.Яновська, А.Г. Авраменко,
В.Іванова, А.М.Заікова.

У 1953 році В.С.Денисьєвський захистив дисертацію на ступінь доктора
наук і наступного року був затверджений у званні професора.

Протягом 50-х років на кафедрі, крім згаданих працівників працювали
асистенти О.М.Гордієнко, В.В.Горошко, В.Гусарчук, лаборанти
Г.Д.Атаманенко, Н.Р.Джура, старший препаратор Т.М.Клюкіна. у цей час
разом з навчальною велася значна методична і наукова робота. Було
здійснене друге видання посібника для лабораторних занять з агрохімії,
написаного В.С.Денисьєвським, опубліковані методичні вказівки з
польової практики по геології, складені Д.І.Рябчуком, практикум з
ґрунтознавства, підготовлений Г.Я.Семченковим.

У 1954-1956 р. викладачі кафедри та студенти факультету беруть
активну участь в грунтово-агрохімічному обстеженні і складанні
ґрунтових карт колгоспів Білоцерківського, Таращанського та Сквирського
районів Київської області. За результатами даної роботи була розроблена
і впроваджена в 2 господарства цих районів раціональна система
удобрення культур сівозмін. За ці дослідження колектив був нагороджений
бронзовою медаллю Виставки досягнень народного господарства в 1956
році.

Кафедрою проводилася велика робота по агрохімічному навчанню
спеціалістів шляхом організації семінарів як на базі інституту, так і в
колективних господарствах Білоцерківського, Таращанського та
Володарського районів Київської області.

У 1953-1956 рр. під керівництвом доцента Г.Я.Семченкова здійснювалися
польові досліди по удобренню заплавних лук. Узагальнені матеріали цих
досліджень були опубліковані.

Співробітники кафедри надавали методичну й практичну допомогу в
організації агро хімлабораторії у трьох господарствах Білоцерківського
району. На кафедрі були виготовлені та передані 42 колгоспам району
польові лабораторії по якісному розпізнаванню мінеральних добрив. В
1959 році був закладений стаціонарний польовий дослід, який
перетворився у комплексну тему двох кафедр – агрохімії та ґрунтознавства
і загального землеробства. У ньому вивчали ефективність та взаємодію
добрив, а також їх вплив на урожай сільськогосподарських культур
(озимої пшениці, цукрових буряків, кукурудзи, ячменю). До виконання
завдань долучаються студенти 2?4 курсів, проведені ними дослідження
узагальнюються в дипломних роботах.

У 1967 р. за конкурсом завідуючим кафедрою було обрано доктора
біологічних наук В.Д.Холопова, затвердженого в 1968 р. у вченому званні
професора. Він активно сприяв розширенню та поглибленню наукових
досліджень. Так, під керівництвом В.Д.Холопова розгорнулися роботи по
вивченню впливу багаторазового внесення мінеральних добрив, особливо
азотних, на якість і урожайність озимої пшениці, виявленню видів і форм
добрив, які підвищують урожайність та якість ячменю.

Із 1969 року кафедра разом з Київським цукротрестом проводить
дослідження по госпдоговірній тематиці щодо підвищення цукристості
цукрових буряків шляхом застосування компостів, повільно діючих азотних
добрив і підживлень мінеральними добривами. Одночасно колектив
здійснює велику методичну роботу щодо удосконалення викладання
агрохімії. Професорами В.С.Денисьєвським та В.Д.Холоповим були
розроблені методичні вказівки по вивченню системи удобрення.

При кафедрі постійно працював студентський гурток « Агрохімік », в
якому налічувалося понад 60 студентів різних курсів агрохімічного
факультету. У 1970 р. за активну наукову діяльність та поширення
наукових знань серед студентів гурток було нагороджено перехідним
прапором і занесено в Книгу трудової слави інституту.

Необхідно відзначити, що завідуючий кафедрою В.С.Денисьєвський
величезного значення надавав підготовці наукових кадрів. У 50?60-ті
роки на кафедрі діяла аспірантура, яку закінчили Я.Я.Панасюк,
М.С.Одинокий, В.І.Броун, І.Г.Миколюк та інші в майбутньому викладачі
вузу.

Під безпосереднім керівництвом В.С.Денисьєвського підготовлені
дисертації асистентами О.М.Гордієнко, А.М.Білевич, М.С.Одиноким,
Л.Л.Омельянюком, які після успішного захисту працювали викладачами
кафедри.

Більш як 18 років працював на кафедрі кандидат сільськогосподарських
наук М.С.Одинокий. Розроблений ним оригінальний метод діагностики
життєдіяльності посівів озимої пшениці, кукурудзи і прогнозування їх
урожайності за вмістом та співвідношенням у листках фотосинтетичних
пігментів широкого впроваджується в 70?80-х роках в господарствах
Білоцерківського, Таращанського, Володарського районів Київської
області і давав змогу оперативно застосовувати агроприйоми весняного
догляду за посівами з метою запобігання пересіву озимих зернових. За
методиками діагностики та удобрення озимої пшениці, кукурудзи, інших
культур М.С.Одиноким опубліковано понад 30 наукових статей.

Із 1977-го по 1981 рр. кафедру очолював доцент С.А.Вертій, який
пізніше викладав курси біологічної та агрономічної хімії. С.А.Вертієм
видано 84 друковані праці, які присвячені в основному впливу комплексу
умов вирощування (типу грунту, клімату, добрив, попередників, строків
сівби, норм висіву, строків і способів збирання, тощо) на урожай та
формування біологічних і хлібопекарських якостей зерна озимої пшениці.
Він співавтор книги «Практическое пособие для арендаторов-земледельцев»
(1989р.).

Кандидат сільськогосподарських наук В.І.Броун працював на посаді
асистента з грудня 1970 по 1995 р. У 1975 р. він захистив кандидатську
дисертацію на тему « Вплив мінеральних добрив у поєднанні з основним
обробітком грунту на урожайність та якість зерна озимої пшениці ». Ним
опубліковано 34 наукові і методичні роботи. Основними напрямами
наукових досліджень В.І.Броуна було вивчення впливу на продуктивність
поля кормової сівозміни різних систем удобрення та обробіток грунту,
ефективності внесення мінеральних добрив під озиму пшеницю на
чорноземах різного ступеня еродованості, оптимізації мінерального
живлення овочевих культур для одержання продукції з допустимим вмістом
нітратів.

Колишній випускник агрономічного факультету І.Г.Миколюк прийшов на
кафедру в 1968 р. після практичної роботи в сільськогосподарському
виробництві. Після закінчення аспірантури та успішного захисту
кандидатської дисертації тривалий час займався викладацькою та науковою
роботою. За цей період опублікував 19 статей і методичних розробок. Із
1985 року працює на кафедрі аналітичної та неорганічної хімії
доцентом, з 1999 по 2007 рік на посаді завідувача цієї кафедри.

Кандидат сільськогосподарських наук Е.Г. Костильова працювала на
посаді асистента, з 1978 до 1995 р. проводила лабораторно-практичні
заняття з курсу геології, ґрунтознавства та агрохімії. Її наукова
робота пов`язана з дослідженнями впливу норм висіву насіння за різних
способів сівби на врожай та якість сортів гречки. За матеріалами
дослідів опубліковано 16 статей і методичних розробок.

У квітні 1982р. на посаду завідуючого кафедрою було обрано доцента
В.Г.Крикунова. з його приходом значно активізувалася
навчально-методична робота, устатковано модульний клас для контролю
знань студентів, розроблено й видано методичні рекомендації по
самостійній роботі студентів під контролем викладача з основних
дисциплін, знято кілька фільмів, створено слайдофонд.

Колективом кафедри під його керівництвом видано лабораторний
практикум з основ геології, ґрунтознавства, 16 методичних рекомендацій,
методичних посібників та вказівок.

В.Г.Крикунов вів велику наукову роботу. Так разом з Інститутом
ґрунтознавства та агрохімії ім.. О.Н. Соколовського в системі
загальноукраїнської мережі дослідів з добривами він проводив у
господарствах Київської області дослідження по темі: « Удосконалення
спрямованої зміни основних параметрів родючості різних грунтів Лісостепу
України при вирощуванні озимої пшениці ». За результатами цих
досліджень опубліковано 3 рекомендації і 46 наукових статей. Крім того,


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций