Бобинський Василь Петрович Літо

Розміщено Шкільні твори в 24 октября 2014

Повніє, стигне золотом земля.

Стоять збіжжя, в задумі вниз повислі,

І ссуть корінням з грунту соки кислі,

І ждуть роси в південний жар поля.

В густві стебел дзвенить перепеля.

В меднім повітрі пахощі розприслі.

Межами струнко йдуть жінки колислі,

І спів дівчат доноситься здаля.

П’янкий дурман, розтоплений в повітрі,

Бичами кров шмагає у б’ючках.

Щось шелестять ясені зрадно-хитрі.

Жар півдня крила розпростер на вітрі

І до грудей землі грудьми приляг,

Мов божеській красуні Леді птах…

1924.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций