Райнер Марія Рільке Поезії у перекладі Миколи Бажана — C. 3

Розміщено Шкільні твори в 24 октября 2014

Назад вернувшись, в центр свій знов.



1924



















Ти - мій останній, пізнаний до краю,

Нещадний біль,- мене ти владно стис;

Як в духові палав я - так палаю

Тепер в тобі. Протививсь довго хмиз

Вогню, яким палахкотиш поривно,

Та ось в тобі й з тобою я горю.

На муки пекла обернув ти гнівно

Оцю сумирну схованку мою.

Я, майбуття позбавлений і чистий,

На вогнище страшних страждань зійшов.

Нічого ні придбати, ні посісти

В своєму серці сили не знайшов.

Хіба це я, хто тут ось догоряє?

Вже спогадів не збуджує чуття.

Життя, життя: по той бік всебуття.

Я в полум’ї. Ніхто мене не знає.

Це - зречення. Це не таке, як хворість

Дитячих літ. Відстрочка. Привід стати

Ще більшим. Все шепоче й зве кудись.

Не встрянь же в те, чим тішився колись.



1926, останній запис

В останньому нотатнику поета

.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций