Грінченко Борис Дмитрович Весілля

Розміщено Шкільні твори в 22 октября 2014

Гульня! Весільної співають,

Музики тнуть, бряжчать чарки,

В дворі дівчата й парубки

Танець веселий починають.

Пісні озвалися луною,

Весілля весело кипить,

І молодий із молодою

Щасливий, радісний сидить.

Веселі скрізь! Усі гуляють,—

Журбу і працю і усе

На мить єдину забувають:

Цей день їм радощі несе!

І тільки день, чи два, а далі —

Для праці за шматок — ізнов

Забудь веселощі й любов,

Працюй ізнов, як працювали!

Роби, тягнися до сконання,

Роби на себе, на дітей,

І спинить праця та кохання

І сльози вирве із очей.

І будуть так вони, убогі,

Бліді й потомлені, у п’ять

Робити мовчки, поки змоги,

І часом долю проклинать.

Навіщо ж це весілля, крики,

Гостей сп’янілая орда?

Чому не спиняться музики?

Чого сміється молода?

1883.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций